top of page

Танцювальний гурток 

        “Дріботушечки”

                       Керівник гуртка :

керівник музичний Безверха Світлана Анатоліївна

 Мета:

Сприяти індивідуальному становленню особистості дитини під впливом цінностей хореографічного мистецтва, сформувати елементарні основи хореографічної культури, працювати над набуттям дитиною системи танцювальних навичок, а також творчих умінь успішного їх застосування, засвоєнням елементарної техніки танцювальних рухів і танців. Спрямовувати роботу на розвиток ритмічності й емоційної виразності танцювальних рухів, відчуття характеру музики, засобів музичної виразності, форми музичного твору і відтворення їх у рухах і вправах. Виховувати бажання красиво виконувати танцювальні рухи, змінювати рухи, вигадувати і застосовувати варіанти танцювального руху у різноманітних життєвих ситуаціях.

 

Заняття хореографією сприяють розвитку координації рухів, просторового орієнтування. Діти оздоровлюються і підвищують життєвий тонус, багато дошкільнят долають сором'язливість, вчаться співпрацювати у колективі.

 

Саме танець допомагає дитині розкритися, а часом утвердитися в середовищі однолітків.

Хореографія для дошкільнят: навіщо і як?

Останнім часом мистецтво танцю посіло чільне місце в системі художньої освіти дошкільнят. Навчати свою доньку або сина у хореографічній студії нині модно і престижно.
Уроки танцю суттєво впливають на формування індивідуальності дитини, спричинюють її глибокі внутрішні зміни. Щоб найповніше застосувати різноманітні розвивальні можливості хореографічного заняття, слід пам’ятати, що уроки танцю, це передусім, уроки мистецтва, яке є могутнім чинником становлення емоційно-особистісного життя людини. На жаль, чимало дорослих вважають танець лише своєрідної гімнастикою. Між тим, виховання емоційності, духовності – найважливіший аспект хореографічних занять.
Хореографічні вправи дають уявлення про класичний танець. Класичний танець - це вид хореографічної пластики, побудований на певних строгих законах. Він являє собою чітко вироблену систему рухів. Проте саме в дитячому віці закладаються основи класичного танцю, дається початкова освіта. Класичний танець спрямований на вироблення необхідних хореографічних навичок: розвиток виворотності, зміцнення мускулатури, стоп і підйому, розвиток еластичності зв'язок і м'якість рухів. Якщо дитина прагне виразити себе за допомогою руху, не обмежуйте її, допомагайте розвивати виразність, пластичність, загальну культуру руху.
На колективних заняттях вивчаються найпростіші танцювальні елементи і композиції. Діти вчаться працювати у взаємодії один з одним, розуміти і відчувати партнера. Всі навички та вміння, придбані на колективних заняттях, стануть в нагоді дітям в подальшому житті. Дитина, яка вміє танцювати, розвивається швидше і гармонійніше своїх однолітків.
Існує думка: чим раніше розпочати формування фізичних умінь, потрібних для мистецтва хореографії, тим більшого успіху буде досягнуто.
Чимало викладачів, зважаючи на таку ідею, заради творчої самореалізації або високої оцінки збоку керівництва та батьків ставлять за мету створення танців для показових виступів. Вихованці для таких спеціалістів є лише своєрідним матеріалом (як фарби для художників), а уроки цих педагогів передбачають вивчення складних для малят рухів і отримання дітьми фізичного та нервового навантаження. Чи отримує дитина задоволення від таких занять? Чи покращується її здоров’я, чи розвиваються творчі здібності у той час, коли її змушують виконувати непосильні завдання?. Звісно ж, ні. Адже здоров’я дитини залежить від фізичного та емоційного комфорту.
Тому не варто добиватися швидкого зовнішнього результату за будь-яку ціну. Пам’ятаймо: головне – не нашкодити здоров’ю дитині.

Під час організації та проведення хореографічних занять з дітьми дошкільного віку слід дотримуватися наступних методичних вимог:

  • постановка перед кожним заняттям навчальних, виховних, розвиваючих та оздоровчих завдань;

  • добір змісту заняття відповідно його тематиці, меті й завданням;

  • використання різнохарактерного, образного музичного матеріалу, що відповідає завданням певної частини заняття;

  • повторення попереднього й подача нового матеріалу, з обов'язковим його закріпленням шляхом багаторазового, варіативного використання;

  • зміна видів діяльності, місця розташування дітей, оптимальне дозування припустимого навантаження;

  • поєднання репродуктивного й продуктивного видів діяльності, надання дітям свободи у виборі способів рішення творчих завдань;

  • здійснення індивідуально-диференційованого підходу (урахування фізичних можливостей, психічних та статевих особливостей, інтересів дитини);

  • використання різноманітних методів і прийомів, що стимулюють рухову, розумову, пізнавальну й творчу активність дітей;

  • створення цікавої ігрової атмосфери, що сприяє підвищенню інтересу до заняття;

  • створення атмосфери захищеності й комфортності під час заняття, доброзичливий характер спілкування з педагогом, заохочення навіть незначних досягнень дітей;

  • особиста участь педагога у виконанні танцювальних рухів;

  • підведення підсумків з аналізом діяльності дітей, повідомлення мети наступного заняття для підвищення інтересу та мотиваційної готовності.

Поради батькам:

НЕ ОБМЕЖУЙТЕ розвиток дитини надто ранньою хореографічною спеціалізацією. Коли дитині 3-5 років, ви не можете передбачити, чи схоче вона стати артистом балету.

 

НЕ ОЧІЙКУЙТЕ від занять хореографією швидкого зовнішнього результату. Правильно оцінюйте психофізіологічні можливості дитини. Наслідком занять має бути поступовий розвиток її здібностей.

 

НЕ СМИКАЙТЕ дитину під час занять, якщо вам здається, що вона порушує дисципліну або неточно повторює рухи за педагогом. Поважайте її творчість, не руйнуйте радісну, безпечну атмосферу заняття.

 

НЕ ВВАЖАЙТЕ свого малюка «жахливою дитиною». Ваша донька або син – це маленьке диво.

bottom of page