Менінгітом називають запалення оболонок головного та спинного мозку бактеріального, вірусного або грибкового походження. Захворювання ділиться на гнійний і серозний менінгіт, а також первинний і вторинний.
Він дуже швидко розвивається протягом кількох днів.
Найбільше до менінгіту схильні люди зі слабким імунітетом або які мають вади і травми центральної нервової системи.
Серед дорослих у підвищеній групі ризику знаходяться чоловіки віком від 20 до 30 років. Поширена причина розвитку у цьому віці – недостатньо серйозне ставлення до різного роду запальних захворювань і відсутність їхньої повноцінної терапії.
Діти від народження і до 5 років також знаходяться в особливій групі ризику, оскільки летальний результат вкрай великий: кожен 20 малюк при захворюванні гине. Для захисту від цього захворювання дітей рекомендують вакцинувати.
Причиною початку менінгіту можуть стати віруси, бактерії, найпростіші – амеби, грибки. В організм вони потрапляють через воду, їжу, забруднені предмети, при укусі заражених комах або тварин, повітряно-крапельним шляхом.
Вторинний менінгіт може виникати в результаті черепно-мозкових травм, інфекційних оториноларингологічних захворювань (отит, синусит), запалення легенів, цукрового діабету, цирозу печінки, хронічних хвороб.

Симптоми менінгіту
Менінгіт може проявлятися так:
висока температура та озноб;
головний біль;
сплутаність і втрата свідомості;
сонливість;
м’язова слабкість;
ригідність потиличних м’язів (підвищення їхнього тонусу);
судоми;
світлобоязнь, підвищена шкірна чутливість, реакція на звуки;
кон’юнктивіт;
втрата апетиту, нудота, блювання;
шкірний висип (у вигляді зірочок);
підвищення частоти серцевих скорочень.
Дуже часто передвісником захворювання стає ГРВІ. При підозрі на запалення мозку людину потрібно якомога швидше госпіталізувати і розпочати лікування, оскільки менінгіт може мати дуже серйозні наслідки.
У найважчих випадках хвороба викликає або недоумство, або параліч дихальних шляхів, який стає причиною смерті хворого. Дитячий менінгіт може стати причиною затримки психічного і фізичного розвитку, вегетативних розладів.

Лікування менінгіту
Лікування захворювання проходить в стаціонарних умовах в інфекційному відділенні. Після того, як збудник буде визначено, призначається відповідне лікування: противірусні або антибактеріальні препарати, або антибіотики. Іноді може знадобитися застосування заспокійливих або протисудомних препаратів. Пацієнту буде необхідний постільний режим і багато пити.
Якщо лікування почали вчасно, то вже через 7-10 днів аналізи спинномозкової рідини покращаться, а поліпшення стану хворого почнеться на 3-4 день.

Профілактика менінгіту
Застрахуватися від цього захворювання неможливо. Але існують заходи профілактики та гігієни, які істотно знижують ризик розвитку менінгіту:
вакцинація для дітей. Вона діє 3-4 роки;
вживання тільки кип’яченої або бутильованої води;
ретельна термічна обробка їжі;
відмова від купання в стоячих водоймах;
дотримання особистої гігієни;
зміцнення імунітету: прийом вітамінних комплексів, виконання фізичних вправ;
уникнення переохолодження, голодування, недосипання, стресу, тощо.